Чотири жінки у замкненому просторі. Бункер це чи підвал зруйнованого будинку не надто важливо. Важливішим є те, що усі вони не можуть згадати, як вони сюди потрапили і що відбувалося до цього.
Не можуть чи просто не хочуть?! Та вони будуть змушені пригадати все до жахливих подробиць. Бо у памʼяті їх порятунок!
І нас з вами теж.
Я стала вчитися, як розрізняти те, що летить нас убивати, по звуках… Літаки, ракети, вертольоти, гради…
— З прологу
За що? Ми не нападали! Я просто хочу справедливості! Щоб кожному вернулося все, що вони послали! Не кажеш «ні» війні — значить, кажеш їй «так».
— З прологу
